Отримано 15.11.2024, Доопрацьовано 13.03.2025, Прийнято 30.04.2025
Швидкий розвиток мобільних технологій та технологічна революція сприяють активному впровадженню Інтернету речей, що веде до зростання кількості фізичних пристроїв, підключених до Інтернету. Однак поряд із перевагами Інтернету речей зростають і недоліки, зокрема кіберзагроза, порушення приватності та ризики несанкціонованого збору даних. У зв’язку з цим дослідження викликів та заходів захисту в сфері Інтернету речей є необхідним для забезпечення безпечного впровадження цих технологій. Метою дослідження було проаналізувати ключові моделі, методи та інструменти збору даних у середовищі Інтернету речей. Методологічною основою роботи був системний підхід, який дозволив представити державну політику у сфері Інтернету речей як складну, структурно організовану систему, що потребує вдосконалення та розвитку. В роботі застосовувались загальнонаукові та специфічні методи (системний, абстрагування та порівняння, формалізації, інституціонального аналізу, історико-генетичний, логіко-семантичний, класифікації, узагальнення, аналізу, формалізації та порівняння), а також широко і послідовно використовувалися статистичні дані. Встановлено, що серед існуючих технологій збору даних найширше застосовуються сенсорні мережі й хмарні обчислення, але вони не покривають усіх вимог мобільних систем Інтернету речей, зокрема щодо енергоефективності, пропускної здатності й безпеки. Виявлено, що сучасні архітектурні рішення (у тому числі соціальні архітектури Інтернету речей) дають змогу масштабувати систему та підключати різноманітні пристрої, однак мають обмеження, пов’язані зі складністю розгортання та пропускною здатністю. З’ясовано, що основні загрози безпеці виникають на всіх рівнях мобільних мереж Інтернету речей – від пристроїв до хмарної інфраструктури, що підтверджує необхідність комплексного підходу до їх захисту. Показано, що переважна більшість наявних рішень не задовольняє одночасно вимоги до низького енергоспоживання, швидкості збору й обробки даних у мережах із динамічною топологією, а також вимоги до надійності й конфіденційності. Запропоновані напрацювання доповнюють існуючі методи, посилюючи гнучкість і стійкість процесу збирання даних та створюючи підґрунтя для розробки нових енергоефективних і безпечних засобів в Інтернеті речей
хмарні обчислення; архітектура ІоТ; безпека даних; протокол CoAP; fog-обчислення